Сьогодні в 21 Державній пожежно-рятувальній частині провели урочисте шикування. Пожежні у бойовому обладунку, бойові машині на фасаді. Начищена техніка, як завжди прибраний фасад. Проїжджаючій повз частину людині мимоволі у голові постає питання: — яке це сьогодні свято? І не лише тривожний крик сирен машин і чорна стрічка на державному прапорі вказує на урочистість миті. На обличчях рятівників мовчазний крик несправедливості, в очах сльози невимовного жалю. Сьогодні ми знов проводжаємо на небо своїх хлопців. Знову і знову гинуть рятівники…
Ми не кричимо про престижність своєї професії, ми мовчки робимо свою справу. Байдуже будні то чи свята, морози, коли люди сидять у теплих домівках, чи спека що розтоплює шлях під колесами автомобіля. В палаючих лісах, де плавляться погони на плечах, у охопленому полум’ям будинку де ні дихати ні бачити неможливо, у надрах річок. Ми знову і знову виконуємо свій обов’язок. Так робили і наші львівські побратими. Юрій Рудий, Андрій Вненкевич, Богдан Юнка, виконали свій останній обов’язок. Сьогодні в небо злетіли три безстрашні душі. Їх повернення буде вічно чекати рідна пожежна частина, їх виглядатимуть у віконце їх маленькі діти, за ними литиме сльози дружина, біль від їхньої втрати пекельним вогнем палитиме серце і душу батьків. Все для тебе Україно! Для тебе ми завжди готові «ЗАПОБІГТИ ВРЯТУВАТИ ДОПОМОГТИ»!
Цюрупинський районний сектор
