30 жовтня — день автомобіліста і дорожника
Протягом багатьох років пасажирські перевезення в нашому районі здійснює ВАТ «Цюрупинськ-автотранс». Більшість маршрутів даного підприємства давно затверджені і обкатані. До того ж, воно забезпечує роботою багатьох місцевих жителів і справно платить податки до муніципальної казни. Про досягнення та проблеми ВАТ «Цюрупинськ-автотранс» кореспондент «ВО» поспілкувався з головою правління підприємства Станіславом Ясинським.
— Станіславе Миколайовичу, наскільки давно ВАТ «Цюрупинськ-автотранс» надає послуги пасажирам?
— Саме підприємство існує з 1974 року. Спочатку воно було колоною Голопристанського АТП-21034, (тоді ще навіть не був побудований Антонівський міст). Потім воно стало окремим АТП. Проте, основним видом його діяльності завжди залишалися пасажирські перевезення транспортом загального користування: міжміські, приміські та міські.
Я в «Цюрупинськ-автотранс» працюю з 2002 року. А є й такі співробітники, які віддали підприємству десятиліття свого життя. Це, наприклад, Сергій Сухорука, який працює тут вже 35 років. У нинішньому році він оформив пенсію, але продовжує працювати. Або головний інженер Віктор Цілинко, який працює на АТП з 1979 року.
На сьогоднішній день ми забезпечуємо роботою близько 85 осіб. У їх розпорядженні 40 одиниць рухомого складу. Крім цього, кілька років тому ми створили службу таксі.
— В інших районах ви не працюєте?
— Підприємство перевозить, в основному, жителів Олешківського району та міста Олешок. Займається і пільговими перевезеннями, згідно договорів з управлінням соціального захисту райдержадміністрації. Гроші на підвезення пільгових категорій громадян у місті виділила міськрада. Завдяки цьому з червня ми перевозимо пільговиків по Олешкам і в Херсон. Необхідно нагадати, що на початку року ми це робили за власні кошти і зазнали збитків близько чверті мільйона гривень.
Також важливо, що в нинішньому році ми оновили рухомий склад на міських маршрутах: «Хуторище — Аметист», «Автостанція — Рибгосп» і «Ліві Солонці — Праві Саги» (на останньому з названих маршрутів курсує маршрутне таксі більшою пасажирською місткістю).
— Чи можна сказати, що з недавніх пір транспорт почав ходити рідше? З чим це пов’язано?
— У країні була нестабільна ситуація: подорожчали паливно-мастильні матеріали і запчастини. Через це зменшився пасажиропотік і перевезення стали не рентабельними. Ми були змушені зробити відправлення через кожну годину. На сьогоднішній день ситуація в країні стабілізувалася, і ми відновили рух раз в півгодини за винятком двох відправлень в день.
Раніше перший рейс до Херсону відправлявся о 3:15. На ньому люди вивозили власноруч вирощену продукцію. На даний момент перша відправка відбувається о 5:00.
— А як щодо останнього відправлення з Херсона? Раніше рейс вирушав о 20:30, але зараз його немає.
— В даний момент відсутній попит на автобуси великої пасажиромісткості. Але почасти цю проблему допомагають вирішувати голопристанські перевізники, що заходять до Олешок. Скажу чесно, ми готові відновити останній рейс, аби люди їздили. Але поки з тих рейсів, які йдуть раніше, видно, що а автобусах немає відповідної наповнюваності. У людей дуже низька купівельна спроможність.
Давайте разом порахуємо: щоб відправити один рейс до Херсона, тільки на паливо необхідно витратити близько 400 гривень. А вартість квитка за маршрутом «Цюрупинськ-Херсон» становить 10 гривень. Виходить, що в салоні автобуса повинно сидіти мінімум 40 осіб. Але не варто забувати про пільгові категорії пасажирів і про тих, хто перевозиться на бездотаційній основі. Так що повторю ще раз: якщо би був попит, ми відкрили б додаткові маршрути.
— А як складаються взаємовідносини з підприємствами-конкурентами, в тому числі, з інших районів?
— Неможливо ділити пасажирів на «своїх» і «чужих». Пасажир повинен мати можливість вибирати, який транспорт йому підходить більше. Наприклад, в Олешках існує два основних підприємства, що займаються перевезенням пасажирів: «Цюрупинськ-Автотранс» та «Ямак». Останнє, зокрема, займається міжміськими перевезеннями, доставляє людей по району в далекі села. А ми обслуговуємо передмістя і місто. Тому сфери роботи поділені. Намагаємося не переходити один одному дорогу і працювати в нормальних умовах. Правда, є кілька голопристанських перевізників, маршрути яких проходять через наше місто. Ось з ними іноді виникають непорозуміння. Але всі питання вирішуємо з їх керівництвом.
— Нещодавно в інтернеті з’явилося повідомлення, що у вашого підприємства закінчився термін дії договору, підписаного з міськрадою і ви продовжуєте працювати без нього, чи правда це?
— Я неодноразово зустрічався з цього питання з керівництвом міськради і нагадував про необхідність проведення конкурсу. На посаду першого заступника міського голови прийшла Тетяна Сірогодська, досвідчений фахівець. У першу чергу вона зайнялася питанням проведення даного конкурсу. Зараз міська рада, згідно із законодавством, шукає фірму, яка зможе виконати цю процедуру, оголошений відповідний конкурс. У нашій міській раді просто немає фахівців, здатних провести даний конкурс, та й необхідності їх тримати, теж немає. У Херсоні є дві або три фірми, які можуть цим зайнятися. До того ж, у нас в договорі написано, що ми займаємося перевезенням пасажирів на затверджених маршрутах до проведення нового конкурсу. Якби ми зараз залишили це робити, в суспільстві виникла б соціальна напруженість.
— Ну і наостанок розкажіть, які у підприємства плани на майбутнє?
— Ми плануємо оновлювати рухомий склад і надалі, але поки конкретного нічого не можу сказати. Вважаю, що цей процес повинен відбуватися з огляду на економічну ситуацію в країні. Кожне рішення має дозріти.
Розмовляв Андрій СОКОВ. Фото автора. «Вісник Олешшя».
