Чи правда, запитують колеги із «Голосу України», «Сільських вістей», «Нового дня», «Наддніпрянської правди» та інших видань, що «у Прищепи заберуть газету», а редакцію виселять? Бо під час зустрічей із вуличними, а на Житлоселищі із будинковими комітетами, повідомляють читачі, діючий міський голова Василь Плотніков саме таке й обіцяв. А потім і на відкритті» дитсадка №1. Щойно, каже, мене знов оберете, як садочок розширимо за рахунок будинків, які поруч (у т.ч. редакція), міська рада вийде із числа співзасновників цієї газети, ну, і так далі.
Так, міський голова, це підтверджують і наші читачі, таке говорив.
Щодо виходу із числа співзасновників, то із подібною пропозицією до нинішнього міського голови редакція «ВО» зверталась майже п’ять років тому: вийдіть, будь-ласка, адже у нас із міською радою немає ніяких стосунків. Відповідь, виявляється, він дав аж зараз. При тому не за адресою. Що зробиш, у кожного свій стиль спілкування.
Щодо того, що «у Прищепи заберуть газету»… Як можна у будь-кого забрати те, чого у нього немає? Газета «Вісник Олешшя» належить не Прищепі, про що міському голові добре відомо.
Щодо виселення редакції… Сприймати подібні заяви всерйоз не варто. Міському голові добре відомо, що будинок, у якому розміщена редакція ось вже 31-й рік, міській раді не належить. Про що засвідчують рішення судів першої і апеляційної інстанцій.
На неупереджений погляд, було б краще міському голові відзвітувати про те, що «зроблене», яке «залишиться». Відзвітувати при тому не через зрежисований за написаним сценарієм «чат», а що називається «вживу», лицем до людей, хоча б за такими позиціями (бажаючі можуть добавити):
— як сталось, що дворище штучно обанкроченого комунгоспу тишком-нишком (понад 2 гектари землі в центрі міста) відійшло якійсь комерційній структурі?
— як сталось, що місце штучно обанкроченого комунгоспу зайняло ТОВ «Комунхоз» зі статутним фондом 1000 (одна тисяча!!!) гривень, в якому 50 (п’ятдесят?!!) гривень – частка міськради?
— як сталось, що житловий фонд вартістю (у нинішніх цінах) 250 мільйонів гривень передано комунальному підприємству, у чиєму штаті пів-одиниці (пів-директора); це підприємство, у свою чергу, чверть-мільярдний фонд передало в управління ТОВ «Комунхоз» із 1-тисячним статутним фондом?
— як сталось, що МКП «Водоканал» розділили надвоє, в результаті чого на порожньому місці виросло приватне підприємство «Водоканал+», яке буцімто займається очисткою побутових стоків, чого насправді не існує? І що це за новації із сумісництвом, коли у двох «водоканалах» (комунальному і приватному) один і той же директор, спільне приміщення, техніка і навіть (частково) персонал?
— як сталось, що в Цюрупинську найвищі в Україні тарифи на воду?
— як сталось, що сотні сімей багатоквартирного фонду живосилом відрізані від тепла і змушені взимку замерзати?
— як сталось, що річкові береги окупували «нужники» («нужные люди»), включаючи міського голову?
Відповівши хоча б на ці запитання, міський голова не мав би потреби, починаючи із першого дня свого перебування на посаді, піаритись на «відкритті» дитячого садка №1. От якби він відновив роботу дитсадка №5 на Житлоселищі, переданого під бізнес, дитсадка №11 по вулиці Самарця, який його попередники «тимчасово» перепрофілювали під спальний корпус спецшколі-інтернату, продавши перед тим під розбирання її старі корпуси («казарми») по вулиці Червоноармійській і нові, іще не заселені, по вулиці Декабристів на Слобідці, то це й був би звіт про роботу. А обіцяти передавати чуже майно під що б там не було, це, на мірку європейців, на яких ми хочемо бути схожі, — не єсть хорошо.
Та навіть чесно розказати, чому в часі так розтяглось «відкриття» дитсадка №1 — майже на 5 років — й на те міський голова не спромігся. Ремонт же – насправді — можна було закінчити якщо й не через рік після виборів, у 2011 році, то через два, в наступному, 2012-у, — сам Бог велів.
Але… факт «відкриття» садочка – це акція політична, вона, за задумом міського голови, повинна відіграти роль «щасливого білета» 25 жовтня. Але вирішувати все одно виборцям.
А взагалі міський голова повинен бути вдячний «Віснику Олешшя», який його постійно піарить. Жоден його попередник не був удостоєний такої уваги!
«Вісник Олешшя». №79-80 (1.10.2015)
