В результаті анексії Криму Російською Федерацією в 2014 році, проведення незаконного референдуму та подальшого прийняття в склад РФ АР Крим, було порушено цілий ряд основних положень міжнародних договорів та декларацій у сфері прав людини і гуманітарного права. Примусове надання громадянства всьому населенню, проживаючому на території АР Крим, стало порушенням права на громадянство, передбаченого Всезагальною декларацією прав людини. Отримання громадянства РФ прямо зобов’язує Федеральний конституційний закон, що свідчить про незаконне втручання РФ в особисте життя громадян України, постійно проживаючих на території півострову. Ті жителі Криму, які не прийняли громадянство РФ, не мають можливостей у повному обсязі реалізувати своє право на соціальне та медичне обслуговування, що по факту зробило їх безправними громадянами у своїй країні. Ті ж особи, яким громадянство було надано автоматично без їх згоди, як і передбачає закон РФ, не можуть відмовитися від нього в простій та доступній формі, це довгострокова та фінансово витратна процедура. Без посвідки на проживання чи російських паспортів українські громадяни та інші жителі Криму позбавляються не тільки соціальних послуг, включаючи пенсійне забезпечення, медичне обслуговування та освіту, але і права на перебування в Криму. Таким чином, примусове надання громадянства всьому населенню, проживаючому на території АР Крим, являється грубим порушенням права на громадянство та суперечить всім міжнародно-правовим нормам. Фактично отримання російського паспорта, для більшості населення – вимушена міра, оскільки окупаційною владою створені такі умови для жителів Криму, при яких люди, не прийнявши громадянство РФ, не мають можливості в повному обсязі реалізувати свої соціальні, трудові та громадянські права.
