Чи не кожного дня у ЗМІ з’являються повідомлення про події в Олешківській районній раді. Очевидно, що поступово ситуація стає все більше заплутаною і незрозумілою. Дивлячись на це, колишнє керівництво органу місцевого самоврядування не змогло залишатися осторонь і прийняло рішення діяти, аби повернути стабільність у владні кабінети і район у цілому. Так, біля керма районної ради, на посаді першого заступника голови, знову опинилася досвідчена і професійна людина – Лариса Снігур. Як виявилося, це рішення далося їй нелегко і було прийняте не відразу. Тому наша розмова сьогодні не про політику, а виключно про справи буденні.
– Ларисо Олександрівно, ви уже втретє обираєтеся до районної ради і протягом одного терміну своїх депутатських повноважень займали посаду голови районної ради. Чого вам тоді вдалося досягти?
– Очолюючи раду протягом 5 років, з депутатами 6 скликання зробила дуже багато роботи. По-перше, було приведена у відповідність діяльність нашої комунальної установи «Центр з обслуговування закладів та установ освіти». Тоді ми перші в області вирішили це питання. Ніде навіть зразків документів не було, а нам вдалося затвердити статут, вирішити кадрові питання, правильно перевести людей на роботу в іншу юридичну установу.
По-друге, був створений центр первинної медико-санітарної допомоги. Ми все дуже ретельно обговорювали і прораховували. Тут також треба було і з кадрами працювати, і з сільськими радами. Тільки уявіть, скільки це зусиль для депутатів районної ради, фінуправління і мого тодішнього заступника!
По-третє, нам вдалося зберегти мережу комунальних аптек, яку область передала з боргами. Всі сподівалися на те, що район просто продасть її або доведе до банкрутства, бо центр міста, де вона знаходилася, багатьох дуже приваблював. А у нас ще є 5 філій по селах. Тоді депутати райради 6 скликання поставили перед собою мету і ліквідували заборгованість комунальної аптеки. Далі приміщення передали центру первинної медико-санітарної допомоги, оголосили конкурс на оренду. І от зараз вона є комунальною власністю.
Величезна заслуга депутатів 6-го скликання і в тому, що вони прийняли безліч бюджетних рішень. Це дозволило здійснювати ремонти шкіл, лікарських амбулаторій — у Подо-Калинівці і Щасливому. Наприклад, зараз у Щасливому медики з обласної та районної лікарень проводить прийоми. У селян немає необхідності зайвий раз їхати в районний чи обласний центр. Відкриття та фінансування класів з інклюзивною освітою, придбання нових автобусів для підвозу учнів. А придбання нового флюорографа для районної лікарні стало завданням №1 не тільки для депутатів усіх рівнів району, а й простих людей. І про такі рішення можна говорити дуже довго. Але це була щоденна копітка праця. Дарма, що депутати минулого скликання належали до різних політичних партій, бо інтереси громади завжди стояли на першому місці. Жодного разу я не пам’ятаю такого випадку, щоб сесія не відбулася з причини відсутності кворуму. І всі засідання відбувалися точно в призначений час. Ми працювали настільки злагоджено, що до кінця каденції я уже й не пам’ятала, хто з якої партії.
– Над якими напрямками ви плануєте працювати зараз в якості першого заступника голови районної ради?
– Перше завдання, яке я ставлю перед собою, — це об’єднання депутатського корпусу. Тому що девізом мого життя завжди були і є слова «Збиратися разом – це початок, триматися разом – це процес, а працювати разом – це успіх». На таких принципах заснована вся моя робота. Від непорозумінь між депутатами страждають прості люди, страждає громада. Значну увагу також треба приділяти згуртуванню сільських голів, особливо зараз, коли йде напружена робота по децентралізації.
Раніше ж дні сільського голови проводилися не формально для галочки, а таким чином, щоб отримати максимальну користь. Кожен голова сільської ради міг отримати кваліфіковану відповідь на питання, яке його цікавило у спеціаліста, усі разом радилися, як вийти з проблемної ситуації. Апарат райради з наданням методичної допомоги виїжджав в сільські та селищні громади. Радники голови Валерій Луценко та Віктор Сирота допомагали вирішувати проблеми й головам сільських та селищних рад. Те ж можна сказати і про комунальні підприємства, роботу з якими проводив заступник голови районної ради. На таких засіданнях обговорювали різні пропозиції, а потім уже йшли з ними до райдержадміністрації. З останньою у нас також була налагоджена тісна співпраця, яка допомагала продуктивно працювати над вирішенням нагальних проблем життєдіяльності району. Інакше й бути не може, адже саме райдержадміністрація є головним розпорядником коштів. Працюючи, завжди пам’ятала, що за мною стоять 30 депутатів і понад 70 тисяч населення району. Я вважаю досягненням, що не зважаючи на революційні настрої, ми тоді працювали у звичному режимі. Змінювалися голови райдержадміністрації, але робота велася спокійно, злагоджено, бо необхідно було максимально оперативно вирішувати важливі для району питання: це і співпраця із волонтерами та військоматом, матерями та дружинами наших воїнів захисників, вирішували питання з кредитами, придбанням форми, дров, надання безкоштовної медичної допомоги.
Серед іншого, ми повинні розібратися з ситуацією в системі культурних закладів району. Треба створювати комунальний заклад. І це знову тісна співпраця районної ради та адміністрації, ретельні прорахунки, бо, наголошую, за цим стоять люди. Взагалі, усе треба обраховувати і потім уже дивитись, наскільки вигідно створювати комунальні установи.
Звісно ж, були й не зовсім приємні випадки. Я як зараз пам’ятаю, коли у лютому Підстепненській сільській раді виділили 200 тисяч гривень на ремонт сільського будинку культури, а голова сільської ради до серпня не змогла їх освоїти, то звісно вони повернулися до районного бюджету і все. І хто в цьому винен?
Ми з депутатами 6 скликання завжди виїжджали на місце і дивилися самі на ситуацію, бо розуміли, що самі за все відповідаємо.
Роботи багато, і тільки у тісній співпраці з депутатським корпусом та громадами району можна вирішити усі поставлені завдання. Я вірю – так буде!
Спілкувався Андрій СОКОВ. Фото автора.
