Реформа місцевого самоврядування нерозривно пов’язана з добровільним об’єднанням територіальних громад. Деякі з них, котрі вирішили стати на цей перспективний, хоч і тернистий шлях, часто-густо наштовхуються на обставини, що гальмують процес, інші ж самі й створюють собі проблеми. Не поталанило якраз тим громадам, чиї лідери тупцюють на місці, воліючи залишити все, як є, — нехай сутужно, але ж «стабільно». При цьому прагнуть будь-що зберегти посаду, а отже, і доступ до ресурсів. А далі — хоч трава не рости. Почасти саме такі голови, «зацементувавши» громаду в злидні, тішаться тим, що пересидять якось каденцію, маніпулюючи думкою громадськості, роблячи все, аби нав’язати власну — далеку від об’єктивності, а почасти й від здорового глузду.
Чим же живуть сьогодні територіальні громади області різного рівня та достатку, опинившись перед непростим вибором: об’єднувати зусилля з сусідами та розбудовувати спільне життя завдяки численним преференціям, які гарантує держава об’єднаним територіальним громадам (ОТГ), працювати над привабливими інвестиційними проектами або ж і надалі задовольнятися малим? У Херсонській області, як і в інших регіонах, визріло питання про перегляд затверджених торік перспективних планів добровільного об’єднання громад. «Покроєні» карти територій, де мають настати кардинальні адміністративні зміни, не скрізь відповідають бажанням та баченню власних перспектив мешканців сіл, селищ та міст. Лідери громад нарікають на те, що при розробці плану його упорядники недосконало вивчили ситуацію по кожній окремій території. Мовляв, не врахували потенціалу, ризиків, давно налагоджених зв’язків, культурних та етнічних особливостей населення, а отже, недостатньо обгрунтували об’єднання в пропонованій конфігурації. Щоб виправити допущені прорахунки в процесі утворення об’єднаних громад, який у низці областей уже увінчався двома-трьома десятками успішних ОТГ, Херсонська облдержадміністрація повернулася до вивчення поточної ситуації у кожному з районів. До того ж, у багатьох після виборів змінилися керівники органів місцевого самоврядування, депутатський корпус, а отже, й бачення подальших перспектив. Як з’ясувалося під час робочих нарад з представниками кожного з районів, у деяких громадах скасували попередні рішення про об’єднання з певними сільрадами, дехто бачить своє майбутнє вкупі з іншими громадами — всупереч затвердженому плану. Є й такі, що, навпаки, сповнені рішучості єднатися тут і зараз, не втрачаючи часу і шансу на соціально-економічний розквіт. Як стверджують експерти, ще в жодній з ОТГ в Україні не пошкодували, що пішли шляхом об’єднання. Бо життя в таких громадах точно гіршим не стало, до того ж, відкрилися абсолютно нові перспективи розвитку. Причому конфігурації об’єднання — подеколи доволі несподівані: комусь кортить змінити для цього межі районів, а комусь — навіть областей. На сьогодні, на відміну від інших регіонів, Херсонщина спромоглася «народити» лише одну об’єднану територіальну громаду — Кочубеївську. Вона цьогоріч тільки на розвиток власної інфраструктури отримала від держави 4,6 млн. гривень. Потенціал решти дозволяє їм будувати таке ж безбідне майбуття.
Думку представників місцевих громад щодо їхньої готовності до добровільного об’єднання та пропозиції стосовно внесення змін до перспективного плану під час робочих нарад вивчав профільний заступник голови облдержадміністрації Ігор Шепелєв спільно з представниками структурних підрозділів облдержадміністрації та консультантами регіонального офісу реформ, на фахову методичну допомогу яких у фінансово-економічних обгрунтуваннях та юридичних висновках висловили сподівання представники практично всіх територіальних громад.
Тож який настрій панує сьогодні щодо так званого укрупнення?
Нагадаємо, що до запровадження реформи в області було 298 рад: 9 міських, 30 селищних та 259 сільських. Перспективним планом децентралізації передбачено утворення 41 об’єднаної територіальної громади.
Цюрупинський район. За планом тут має бути Цюрупинська, Великокопанівська, Виноградівська та Новомаячківська об’єднані територіальні громади. На нараду разом з першим заступником голови райдержадміністрації Костянтином Бугановим прибули актив району та міста, сільські голови, фахівці структурних підрозділів райдержадміністрації та соціальної інфраструктури. Після вивчення поточного настрою громад у районі вирішили не вносити змін до перспективного плану розвитку територій. Втім, поки що жодна з рад документальної згоди на об’єднання не дала, хоча серед голів місцевих громад та населення проведені роз’яснювальна робота, громадські слухання, підкреслює Костянтин Буганов. З його слів, багато питань та непорозуміння з місцевими мешканцями виникає через слабку інформованість людей щодо переваг об’єднання. Є потреба в проведенні виїзних зустрічей з громадами для обговорення ситуації. Наразі ж, скажімо, Козачі Лагері не дали згоди на приєднання до Цюрупинської ОТГ, бажаючи залишитися самостійними. Як не бажають себе бачити в складі Великокопанівської об’єднаної громади Раденська, Костогризівська та Подокалинівська сільради, вважаючи себе самодостатніми. Натомість уже є згода Абрикосівської сільради на об’єднання з Великими Копанями, які є доволі самодостатніми і мають відповідну розвинену інфраструктуру. Плекають надію скласти їм компанію і в Брилівці, однак перепоною тут є відсутність спільної межі. У тандемі з Новомаячківською ОТГ себе не бачить Ювілейне, прагнучи до автономності. Не бачать себе в складі Виноградівської ОТГ і мешканці Тарасівки та Брилівки. Тож виноградівський сільський голова Сергій Шматенко переконаний, що нинішнім поки що демократичним підходом до формування об’єднаних громад та шансом переформатувати перспективний план потрібно користатися оперативніше, аби потім не довелося пожинати плоди безальтернативного рішення, котре можуть прийняти законотворці щодо долі громад, що «випали з процесу».
Голопристанський район. Передбачається тут створення Голопристанської, Новозбур’ївської, Чулаківської та Бехтерської ОТГ. У рамках плану місто Гола Пристань мало б об’єднати 6 навколишніх населених пунктів. Дійшовши повної згоди, тут оформили відповідні документи і вже як ОТГ готувалися до виборів у жовтні минулого року. Втім, ЦВК відмовила в їх проведенні. Мотив: Гола Пристань набула статусу міста обласного значення, а отже, процедура об’єднання має пройти через рішення Верховної Ради, оскільки йдеться про зміни меж району. Щоправда, ситуація стосовно нинішніх настроїв у Великокардашинській сільраді, що об’єднує 4 населені пункти, щодо її приєднання до Голої Пристані суттєво змінилася після останніх місцевих виборів, коли помінявся депутатський корпус, констатував сільський голова Олексій Чухрай. Тепер кардашинці вважають себе самодостатніми, тож відмінили попереднє рішення. Натомість уже ухвалили рішення про об’єднання з Голою Пристанню у Гладківській та Малокопанівській громадах. Оскільки Нова Збур’ївка свого часу категорично відмовилася примкнути до міста, згідно з планом вона має стати центром ОТГ, до якої сьогодні згодні або майже згодні (50х50) приєднатися сільські ради вздовж Дніпра — відповідно Рибальчанська та Геройська. Наразі не досягнуто повного порозуміння на таке об’єднання з боку ще однієї сільської громади — Старозбур’ївської, констатує сільський голова Нової Збур’ївки Таїсія Самойленко. Триває діалог між активними депутатськими корпусами обох сільрад. Налагоджено перемовини щодо об’єднання навколо Чулаківської ОТГ. Не все і тут складається гладко, втім, перспективи цілком реальні. 5 з 9 громад не дали згоди на об’єднання навколо Бехтер як центру ОТГ, біля якого планувалося згуртувати аж 22 населені пункти. Самодостатніми себе вважають курортне селище Залізний Порт та Круглоозерська сільрада, куди входить Більшовик. Тому вони абсолютно не зацікавлені об’єднуватися з Бехтерами. На думку представників району, мотивацію мешканців рекреаційної прибережної смуги можна зрозуміти. Частково причина криється ще й у тому, що депутатський корпус сільських рад чорноморського узбережжя складається з херсонців, котрі особливо не налаштовані вникати в проблеми корінних мешканців, лобіюючи переважно власні інтереси та зберігаючи зони впливу. Втім, відмовляючись від запланованої конфігурації об’єднання, «незгодні» наразі не лобіюють і власної, хоч зараз якраз є можливість коригувати перспективний план на догоду громадам.
Скадовський район. Планувалося створити Скадовську, Лазурненську та Новомиколаївську ОТГ. Процес створення останньої, на думку голови райдержадміністрації Віктора Турика, гальмується Михайлівською громадою, яка не налаштована на таке об’єднання. Не палають бажанням будувати спільне майбутнє у складі Лазурненської ОТГ Лиманська, Новоросійська та Володимирівська громади. Принаймні від них не надходило документальних підтверджень щодо схвалення такого варіанту об’єднання. Лазурному свого часу пропонували приєднатися до Скадовської ОТГ, однак місцеві депутати висловилися категорично проти. Залишившись без сільського голови, лазурняни взагалі не виходять з ініціативами щодо того, з ким вони готові об’єднуватися. Міський голова Скадовська Олександр Яковлєв зазначає, що конкуренція між Скадовськом та Лазурним існувала завжди, а тому важко плекати якість плани на їх возз’єднання в одну громаду. А тим часом у межах району назріває виникнення ще двох об’єднаних громад з центрами в Широкому та Радгоспному (нині Благодатному).
Генічеський район. Перспективним планом передбачалося створення однієї об’єднаної громади. Але сьогодні це не знаходить схвалення в районі. Насамперед, проти виступають сільські громади Щасливцевого, Стрілкового та Новоолексіївки. Перші дві громади вже визначилися щодо спільного майбутнього з центром у Стрілковому. Загалом у районі вимальовується 5—6 перспективних спроможних громад, однак з документальним підтвердженням ініціатив про об’єднання тут не квапляться. Категорично наполягає залишити район у цілісності голова райдержадміністрації Олександр Воробйов, мотивуючи тим, що це є запорукою національної безпеки на прикордонні з окупованим Кримом. З його слів, йдеться про багатонаціональний район зі своєю міжетнічною специфікою. Подрібнення на ОТГ може негативно позначитися й на курортному кліматі регіону. Натомість сільський голова Стрілкового Олександр Пономарьов запевняє про досягнення повного взаєморозуміння в створенні об’єднаної громади зі Щасливцевим і заперечує, що процес створення самодостатніх ОТГ в районі якось загрожує безпеці держави. Аби підтвердити свої наміри про об’єднання і рухатися вперед у цьому напрямі, в обох сільських радах ведеться консультативна робота, створено спільну робочу групу, ухвалені протокольні рішення та вже виходять на етап громадських слухань. Про варіанти добровільного об’єднання по решті сільських громад розповів голова райради Андрій Євстратов. Він запевнив, що тут враховано як культурні, економічні, так і етнічні особливості. З його слів, втрачено рік через те, що хтось попередньо прийняв рішення утворити в районі лише одну громаду, що, як з’ясовується, якраз і не відповідає інтересам громад. Зокрема, з пропозицією створити об’єднану територіальну громаду виступили Привільненська, Петрівська та Павлівська сільради з центром у Петрівці. Намір утворити ОТГ виявили Плавська, Рівненська та Новоіванівська сільради з центром у Рівному. Голови місцевих рад переконані, що адмінреформа — шанс зберегти село та реальна можливість наблизити людей до отримання якісних послуг. Тривають перемовини й серед інших громад, ладних об’єднуватися: Новоолексіївської, Щорсівської, Чонгарської, Новодмитрівської. Однак не всі громади та їхні голови одностайні в думках щодо необхідності об’єднання. Дехто воліє дочекатися закінчення війни та стабілізації ситуації на кордоні з анексованою АРК.
Чаплинський район. Планувалося створити 3 ОТГ. В Асканії-Новій, Чаплинці та Присиваську — з центром у Григорівці. Тепер з’явилися наміри утворити ще й Хрестівську ОТГ, яка об’єднає навколо себе 5 сільських рад, що не хочуть входити до Чаплинської ОТГ. Вони вже дали згоду на добровільне об’єднання та ухвалили таке рішення на своїх сесіях. За попередніми підрахунками, ця громада може стати навіть потужнішою за Чаплинську. Навпаки, воліє приєднатися до Чаплинської ОТГ Іванівська громада, однак це малоймовірно через відсутність спільної межі. Попри те, що в громадах, які мали б увійти до Чаплинської ОТГ, завершилися громадські обговорення, свої рішення вони досі не довели до ініціатора об’єднання. Немає підтвердження про наміри об’єднатися навколо Присиваської ОТГ громад Павлівки та Першокостянтинівки.
Каланчацький район. Передбачалося утворення однієї Каланчацької ОТГ. Зі слів голови райдержадміністрації Ганни Загорулько, наразі 6 з 12 громад дали свою згоду на таке об’єднання. Серед них Новокиївка, Новопавлівка, Привілля, Роздольне. Деякі вагаються, бо налаштовані створити ще одну об’єднану громаду з центром у селищі Мирному. Туди мають намір приєднатися, зокрема, Новоолександрівська, Червоночабанська та Гаврилівська громади. Хоча жодна з ініціатив підтверджень про наміри поки що документально не підтвердила. Автономії прагнуть самодостатні Хорли. Щоправда, в разі випадіння з процесу цього населеного пункту невідомо, яким чином за відсутності державної підтримки там забезпечать загальну середню освіту для 48 місцевих школярів. І це лише одна зі складових, з якою доведеться зіштовхнутися віч-на-віч після завершення процесу створення ОТГ тим, хто з власної волі залишиться в так званих білих плямах після завершення децентралізаційної реформи.
Білозерський район. Згідно з планом мають утворитися Білозерська, Чорнобаївська та Станіславська об’єднані територіальні громади. Процес прийняття рішень дається непросто через невизначеність, побоювання населення втратити інфраструктуру та, власне, самі села. Наразі Надеждівська сільрада проти возз’єднання з Білозерською громадою, Правдинська — «за». Широка Балка ініціює створення в районі ще однієї об’єднаної громади, в якій бачить себе центром. Та її амбітні бажання наразі поділяють не всі ті, з ким вона планує спільне майбутнє. Приміром, у сільського голови Станіслава Володимира Желуденка власне бачення перспектив розвитку об’єднаної громади, однак у рамках перспективного плану, тобто з центром у Станіславі. Музиківська сільрада воліє об’єднатися зі Східним, яке ще не визначилося. Музиківка на сьогодні має всю необхідну інфраструктуру і забезпечена кадрами для того, щоб стати центром громади, активно співпрацює з численними інвесторами на зміцнення власного економічного потенціалу, запевняє сільський голова Олександр Лейбзон. Готові до процесу об’єднання Киселівська сільрада (за перспективним планом), а Посад-Покровська (всупереч плану) — з Петрівською та Мирненською громадами, на що згодою відповіла поки що тільки Петрівка. Дар’ївська сільрада налаштована зберегти самостійність. Проти об’єднання з Херсонською ОТГ Токарівська, Федорівська, Інгулецька та Микільська сільські ради, Садівська — поки не визначилася. Чорнобаївська сільрада наразі визначається, які з навколишніх громад ладні добровільно скласти їй компанію, зазначає її голова Ігор Дудар.
Верхньорогачицький район. У плані — створити єдину об’єднану громаду. З такою пропозицією селищна рада як ініціатор звернулася до 6 сільських рад. У відповідь дала згоду Зеленівська громада, а Самійлівська та Чистопільська відмовилися. Решта вагаються, воліючи залишити все, як є. Тим часом саме селище розвивається, обростає інфраструктурою, є генплан, заклали цьогоріч 1200 тисяч на дороги. Розглядалися різні варіанти утворення хоча б двох об’єднаних громад, однак головна проблема — відсутність інфраструктури та кадрів. Як, скажімо, в доволі успішній Первомаївській сільраді, яка, до того ж, розташована не по центру.
За матеріалами газети «Новий день«.
